| Численні мітинги та акції протесту, що сколихнули Україну у зв'язку з непідписанням Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з Європейським союзом, стали свідченням європейських прагнень та сподівань багатьох наших співгромадян. Але, водночас, вони завдали чималого клопоту тим суб'єктам господарювання, які опинились в епіцентрі подій. З повідомлень ЗМІ вже відомо, наприклад, про побиті вікна та двері Спілки письменників України, про захоплення мітингувальниками Жовтневого палацу, у зв'язку з чим можливий зрив запланованого там концерту, про перекриття руху центром столиці та інші факти, що заважають нормальній господарській діяльності, завдають збитків окремим підприємствам та підприємцям.
У зв'язку з цим постало питання про те, чи можуть відповідні події трактуватись як обставини непереборної сили (форс-мажор) і, відповідно, чи можуть підприємці бути звільнені від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань у зв'язку з цими подіями.
Відповідно до ст. 263 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України під обставинами непереборної сили розуміються надзвичайні і невідворотні за даних умов обставини (події). Тобто для того, щоб певна подія (обставина) була визнана непереборною силою, необхідні дві умови:
1) надзвичайність такої події, тобто її вихід за межі звичайних повсякденних явищ;
2) невідворотність події, тобто неможливість її попередження та подолання зусиллями підприємства.
На практиці такими обставинами визнаються як стихійні лиха (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа тощо), так і соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо).
Але щодо того, чи може бути визнано непереборною силою мітинг та/або масові безпорядки, єдиної позиції серед юристів немає. Доводилось зустрічати думку, що такі обставини не є форс-мажорними, з огляду на те, що їх нібито можна передбачити, а їх наслідки не є невідворотними (настання багатьох з них можна попередити).
Утім зазначення цих обставин як форс-мажорних вже давно ввійшло в практику господарського документообігу, і з огляду на це їх можна вважати обставинами непереборної сили, як мінімум, в силу звичаїв ділового обороту. Якщо ж мітинги, демонстрації та/або масові безпорядки прямо зазначені в договорі як форс-мажор, то не визнавати їх такими - значить обмежувати свободу договору.
Микола Хахула
Отже, мітинги та масові безпорядки можуть бути визнані форс-мажорними обставинами в силу прямої вказівки на це в договорі та/або з огляду на звичаї ділового обороту.
Але для звільнення підприємства від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов'язань цього замало. Необхідно ще довести сам факт наявності мітингів чи масових безпорядків та їх безпосередній причинно-наслідковий зв'язок з невиконанням підприємством своїх зобов'язань.
Законодавство чітко не визначає, який саме орган має встановлювати наявність такої форс-мажорної обставини, як мітинг, демонстрація чи масові безпорядки, а тому варто виходити з загальних засад підтвердження форс-мажорних обставин.
Форс-мажорні обставини, які перешкоджають виконанню зовнішньоекономічного контракту чи договорів будівництва житла, можна підтвердити через отримання відповідної довідки від Торгово-промислової палати України, яка має відповідні повноваження відповідно до Закону «Про торгово-промислові палати в Україні».
Що ж до форс-мажорних обставин, які виникли в інших сферах господарської діяльності, то їх підтвердження можливе різними способами. У разі форс-мажору, пов'язаного з Євромайданом, такими доказами можуть бути довідки органів внутрішніх справ, відеозаписи відповідних подій, письмові показання свідків та інші докази. Можуть підтверджувати зазначені факти і довідки відповідних торгово-промислових палат, якщо їх статутами передбачені відповідні повноваження, але вирішального значення ці довідки не мають, і тому вони повинні бути оцінені в сукупності з іншими доказами.
Окремо слід зазначити, що вплив мітингу чи масових безпорядків на господарську діяльність може бути визнано форс-мажором лише в тому випадку, якщо невиконання відповідного зобов'язання не було наслідком вини зобов'язаної сторони. Тобто мають бути докази того, що боржник в зобов'язанні вчинив всі залежні від нього дії, необхідні для виконання покладених на нього обов'язків, і тільки непереборна сила у вигляді, приміром, сотень мітингувальників чи блокування дороги завадила належному виконанню цих обов'язків.
Про настання форс-мажорних обставин, що перешкоджають виконанню покладених обов'язків, підприємству-боржнику варто якомога швидше попередити уповноважену сторону (наприклад, повідомити про запізнення доставки товару, про неможливість проведення концерту чи іншого заходу). У протилежному випадку таке підприємство буде відповідати за збитки, які є результатом того, що таке повідомлення не було отримане.
Крім того, варто зазначити, що форс-мажорні обставини звільняють лише від відповідальності за невиконання зобов'язання протягом дії форс-мажору, але не можуть бути підставою звільнення від виконання зобов'язання взагалі. Відтак, якщо є можливість і відповідне бажання кредитора виконати зобов'язання пізніше (наприклад, шляхом перенесення концерту чи строків постачання товару), то відповідне зобов'язання має бути виконане.
ВИСНОВОК:
Таким чином, дії учасників Євромайдану, які не можна попередити та/або усунути і які перешкоджають виконанню господарських зобов'язань, можуть бути визнані форс-мажорними обставинами і за певних умов стати підставою для звільнення зобов'язаної сторони від відповідальності. Але для цього необхідно довести причинно-наслідковий зв'язок між зазначеними діями та невиконанням зобов'язання і невинуватість зобов'язаної сторони в настанні таких наслідків.
Микола Хахула,
адвокат, старший партнер АБ «Letrado»
|
