| Лист ДФС України від 29.01.2015 р. № 2625/7/99-99-17-03-01-17
Головним управлінням ДФС в областях та м. Києві
Міжрегіональному головному управлінню Міндоходів —
Центральному офісу з обслуговування великих платників
Державна фіскальна служба України у зв’язку з набранням чинності з 01.01.2015 р. Законом України від 28.12.2014 р. № 77-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (далі - Закон № 77), яким внесено зміни, зокрема, до частини одинадцятої ст. 25 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), повідомляє таке.
Частиною 1 ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Офіційне тлумачення цього положення надано рішенням Конституційного Суду України від 09.02.99 р. № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).
Так, Конституційним Судом України наголошено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти як таку, що починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події чи факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності. Це є однією з найважливіших гарантій правової стабільності, впевненості суб’єктів права в тому, що їх правове становище не погіршиться з прийняттям нового закону чи іншого нормативно-правового акта.
Стаття 58 міститься у розділі II «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» Конституції України, в якому закріплено конституційні права, свободи і обов’язки людини і громадянина та їх гарантії. Положення окремих статей Конституції України, в яких визначається правовий статус церкви і релігійних організацій в Україні (ст. 35), політичних партій та громадських організацій (статті 36, 37), гарантують їх діяльність через реалізацію прав та свобод людини і громадянина, а саме: права на свободу віросповідання і світогляду, права на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації. Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої ст. 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом’якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Листом Міністерства юстиції України від 29.04.2011 р. № 5149-0-26-11-18 надано роз’яснення законодавства та повідомлено: «Щодо усунення суперечностей між положеннями нормативно-правових актів зауважуємо, що при розв’язанні таких правових колізій, як правило, застосовуються загальновизнані прийоми тлумачення правових норм (надання переваги нормі, що має вищу юридичну силу, а у разі виявлення суперечностей (колізії) між положеннями різних нормативно-правових актів, які мають однакову юридичну силу, застосовуються положення нормативно-правового акта, який прийнято пізніше або який є спеціальним тощо).
Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні їй відповідати.
Законом № 77 внесено зміни, зокрема, до п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464.
Відповідно до внесених змін за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладатиметься штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).
Враховуючи викладене, за порушення, вчинені до 31.12.2014 р. включно, фіскальні органи (органи доходів і зборів) застосовують фінансові санкції, передбачені п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464, у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум єдиного внеску незалежно від дати фактичної сплати.
За порушення, що виникли з 01.01.2015 р., накладатиметься штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум єдиного внеску.
Рішення про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску складається згідно з додатком 9 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів України від 09.09.2013 р. № 455.
|
